покладати

покладати
ПОКЛАДА|ТИ (12), Ю, ѤТЬ гл.
1.Класть:

и покладахѹ волѹ брашна въ ˫аслехъ многа (παρατιϑέασι) ГА XIV1, 41в; прогонѧть нѣкыми писмены лживыми. проклѧтыхъ бѣсовъ ѥлиньскыхъ. пишюще на ˫аблоцѣхъ и покладають на ст҃ѣи трѧпезѣ в годъ ст҃ы˫а литѹрги˫а. СбХл XIV1, 118;

|| прикреплять к чемул.:

и къ тѣмъ бѧхѹ грамоты ѿ мѣди ч(с)ты˫а створены, изъѡбражена комѹждо стѹхи˫а сѹщю азъбѹковникѹ ѿ Ѥврѣи, ˫аже приносѧ иѥрѣи къ б҃ѹ и поклада˫а ихъ на ѥфѹдѣ, таче въпраша˫а… прости ‹са›ми станѧхѹ… аще хощеть тако быти. (ἐπιτιϑῶν) ГА XIV1, 27г;

|| раскладывать, распределять:

поваръ же… да дѣлаѥть брашно братьи. другии же в равномѣрьѥ. хлѣба нашего мѧчьшаго сушьшаго же и хужь||шаго не ладно. да покладаѥть… тако та да покладаѥть. и маслицѣ и ѡрѣхъ и зель˫а. лжицѣ опаниць. посьлѣднихъже да не ѡбидѧть. (προσπίπτειν) ФСт XIV/XV, 66–67.

3. Устанавливать, определять:

вижь же ˫ако покладаѥ(т) разнореченье. волови и ослу. волъ бо ч(с)тъ есть живо(т). и полъ ѥго въпрѧже(н) и ѿригань˫а жюѥ(т). и поѣсти велѣнъ ѥ(с). оселъ же всѧко противе(н). (τίϑησι) ГБ к. XIV, 12б.

4. Делать вклад:

покладаѥть ѡфросиньѧ чьстьныи кр҃стъ. въ манастыри своѥмь. въ цр҃кви ст҃го сп҃са. Надп 1161.

5. Полагать, считать:

б҃ословець же се в рiторiкиi || покладаѥть. ˫ако и тои въ три раздѣлѧѥмѣ вывѣтное. и в судное. и в торжьственое. (τίϑησα) ГБ к. XIV, 152–153; и тварь бываѥ(т) зла. в работу сводѧ вл(д)чтво. и поклада˫а с тварью нествореную вещь и надлѣтную. (τιϑείς) Там же, 156а.


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Полезное


Смотреть что такое "покладати" в других словарях:

  • покладати — а/ю, а/єш, недок., покла/сти, аду/, аде/ш, док., перех. 1) на кого – що. Доручати комусь, чомусь виконання певного завдання. || Зобов язувати когось що небудь робити, примушувати до чогось і т. ін. Покладати відповідальність. Покладати надії. 2)… …   Український тлумачний словник

  • покладати — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  полагать, класть на что либо. Прол. апр. 8 …   Словарь церковнославянского языка

  • покладати — (під жито) орати [II] …   Толковый украинский словарь

  • покладати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • покладати покуту — див. накладати покуту …   Словник церковно-обрядової термінології

  • поручати — а/ю, а/єш, недок., поручи/ти, ручу/, ру/чиш, док., перех., також з інфін., рідко. Покладати на когось виконання чого небудь; доручати. || Покладати на когось турботу про кого небудь …   Український тлумачний словник

  • давати — даю/, дає/ш; мин. ч. дава/в, дава/ла, дава/ло; наказ. сп. дава/й; недок., да/ти, дам, даси/, дасть; дамо/, дасте/, даду/ть; мин. ч. дав, дала/, дало/; наказ. сп. дай; док. 1) перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь… …   Український тлумачний словник

  • доручати — а/ю, а/єш, недок., доручи/ти, ручу/, ру/чиш, док., перех., також з інфін., кому, чому. Покладати на когось виконання чого небудь. || Віддавати кого , що небудь у повне розпорядження когось …   Український тлумачний словник

  • навалювати — юю, юєш, недок., навали/ти, валю/, ва/лиш, док., перех. 1) Накладати, звалювати на кого , що небудь. || перен. Покладати на кого небудь щось обтяжливе. 2) Нагромаджувати, насипати що небудь у великій кількості. || безос. 3) тільки док., безос.,… …   Український тлумачний словник

  • навантажувати — ую, уєш, недок., наванта/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Наповнювати що небудь вантажем; завантажувати. || Поміщати, класти вантаж на кого , що небудь, у що небудь. 2) перен., розм. Доручати кому небудь якусь роботу, покладати якісь обов язки і т …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»